Гламурний пасаж

Учора, 16 вересня, архітектурно-містобудівна рада департаменту містобудування Львівської міської ради розглянула ескізний проект торгово-офісного центру на вул. Дорошенка, 2 у Львові, підтримавши його на рівні передпроектної пропозиції, – про це повідомив кореспондент ЗІКу.

Велика силу впливу кіно на свідомість людини була продемонстрована учора під час засідання архітектурно-містобудівної ради департаменту містобудування Львівської міської ради, яка розглядала виконаний на замовлення ТзОВ «Солодка вишиванка» ескізний проект торгово-офісного центру на вул. Дорошенка, 2 у Львові. Ролик із візуалізацією майбутнього будинку, що стане архітектурною вставкою поміж «Гранд-готелем» та проїздом Крива Липа, зачарував присутніх. За словами Ігоря Дитвака, який так яскраво репрезентував майбутній торгово-офісний центр, що головному архітектору проекту Андрію Личку вже не лишалося чим вражати раду, головна перевага пропозиції у тому, що проект зберігає пасажність, історично характерну для цього кварталу.

У власності ТзОВ «Солодка вишиванка», до якої причетна дружина Любомира Буняка, є споруда у проїзді Крива Липа, із нею межує ділянка, де стояв класицистичний будинок, зруйнований під час війни (тепер там розташовані МАФи).

Фасад майбутнього торгово-офісного центру вирішений із застосуванням принципу осьової симетрії, прикрашатиме фасад портальний еркер та керамічні сонцезахисні поребрики. Архітектори намагалися вписати споруду у червоні лінії тротуарів, дотриматися лінії карнизів та загальної ритміки вікон, тому доволі гармонійно посадили 6-поверховий будинок у триповерхову довколишню забудову, підтримавши «фоновий ряд» вулиці. У першому рівні запланували піший прохід з вул. Дорошенка у проїзд Крива Липа, а під’їзд малогабаритного вантажного транспорту – збоку «Гранд готелю. Якщо на трьох перших рівнях, з’єднаних ескалатором, розташовуватимуться торгові зали, то горішні відведуть під офіси.

Ідею підземного паркінгу проектанти відкинули, бо вважають що це сприяє затягуванню в центр Львова додаткові потоки машин. Вони ж переконують, що ліпше користуватися екологічними видами громадського транспорту (вул. Дорошенка пролягає колія для кількох трамвайних маршрутів).

Рецензію на репрезентований проект директор приватного підприємства «Ярко і Ко» Ярослав Чури лик прочитав так, що з неї присутні мало що змогли почути, окрім того, що збагнули її на загал констатаційний характер.

Рецензія ж від завідувача кафедри реставрації та реконструкції архітектурних комплексів інституту архітектури НУ «Львівська політехніка» Миколи Бевза зачитав доцент Юрій Диба. Із цієї рецензії випливало, що сумнівно коректним виглядає розширення входу до пасажу з боку будинку на Кривій Липі, адже той є пам’яткою архітектури і його відродження має відбуватися на реставраційних засадах.

Секретар ЛОО Спілки архітекторів Олесь Ярема зазначив, що з усіх разів, коли розглядали передпроектні пропозиції забудови цього кварталу – це перший, що приніс успішне поєднання пасажу й фасаду із самодостатньою архітектурою.

Директор інституту «Укразахідпроектреставрація» Володимир Швець запропонував підтримати авторів, однак зауважив, що при вирішенні фасаду надто відчутною є стилістика південної архітектури. «Курортом потягує», – зіронізував Володимир Швець і продовжив далі в такому ж дусі: А ще ми втрачаємо пам’ятку соцреалізму – мозаїчне панно «15 республік-сестер», може, слід подумати над тим, щоб його відкрити?»

Керівник АПМ-2 ДІ «Місто проект» Віталій Дубина похвалив авторів за нейтральність будинку і ту віртуозність, із якою вони вписали 6-поверхівку у 3-поверхову забудову. «А от як зробити прохід у пам’ятці архітектури, я не знаю, хоч функційно він має бути», – сказав Віталій Дубина.

Головний архітектор Львова Юрій Криворучко зауважив, що альтернативи оголошення архітектурного конкурсу він не бачить. Але щоб конкурсні ситуації не створювали якихось несподіванок, то архітектори зобов’язані інформувати інвесторів про історію будинків, у реконструкцію яких ті захочуть вкладати свої кошти.

Цікаво, що присутня на засіданні архітектурно-містобудівної ради очільниця управління охорони історичного середовища Лілія Онищенко-Швець в обговоренні участі не взяла. І це здивувало. Адже йшлося про долю пам’ятки архітектури.

Наразі, окрилена успішною репрезентацією свого проекту, «Солодка вишиванка» готується до подальших кроків у справі проектування і спорудження гламурного торгово-офісного центру, конструктивно поставившись до потреб міста.

          http://zik.com.ua/ua/news/2009/09/17/196686                                                                                                                            Вересень 17.200916