…як колись у пасажах можна проводити концерти, організовувати виставки, розміщувати кав’ярні. Все публічне життя можна перенести у пасажі.
Численні пам’ятки архітектури, які стали перлинами Львова, було зведено як об’єкти для ведення торгівлі. Серед них і відомі всім пасажі – Андреоллі, Гуттерів, Міколяша. Пасажі додавали неповторності місту, оскільки в них можна було купити не лише продукцію відомих у всьому світі брендів, а й випити кави, сходити у кінотеатр чи галерею.
Сучасні пасажі – філії «Південного»?
Підприємці минулих століть, зводячи будівлі, піклувалися про їхню архітектурну цінність, а тому запрошували до їхнього втілення відомих скульпторів, художників, архітекторів. Сучасні ж бізнесмени, схоже, вирішили заповнити центр міста торгівельними центрами, які за внутрішнім наповненням швидше нагадують філії ринку «Південний».
Першу таку «філію» – ТЦ «Плазма» – успішно спорудили на проспекті Свободи,5 (з виходом на вул. Банківську та вул. Дорошенка). Директор департаменту містобудування Львівської міської ради Андрій Павлів стверджує, що жодних погоджень на цей об’єкт він не бачив. Чи вони взагалі існують ZAXID.NET не відповіли ні в згаданому департаменті, ні в управлінні охорони історичного середовища, ні в управлінні архітектури Львівської міської ради. «Можливо, такі погодження видавали за попередньої каденції», – припустив А. Павлів.
Навряд чи ці торгові ряди стануть одним із об’єктів відвідин туристів чи улюбленим місцем зустрічі львів’ян, як був колись пасаж Міколяша. Адже замість унікального скляного перекриття, тут простір між будівлями, накрили прозорим пластиком, стіни прикрашає не живопис, а плитка і замість затишних львівських кав’ярень, при вході до центру вас відає «Чудопіч» із відповідним запахом. Цей торгівельний центр, директор департаменту містобудування, називає відгуком радянського минулого і запевняє, що такі «елементи» більше в нашому орієнтованому на туризм місті не з’являтимуться.
Ні в кого не викликає заперечень, що в центрі міста потрібно облаштовувати торгівельні місця, бо це так само частина туристичної індустрії. Адже більшість туристів не уявляє собі відпочинку без шопінгу. Головне, як ці місця буде «вписано» у центральну частину міста – чи ми набудуємо скляних коробок та філій ринку із наповненням з турецьких базарів, чи згадаємо час розквіту Львова і розташуємо крамниці в пасажах, які колись були окрасою міста. Тим самим ми уникнемо будівництва у центрі міста бункерних споруд та приведемо до ладу внутрішні подвір’я наших будинків, які за своїм станом нагадують не те, що радянське минуле, а складають враження, що їх забули розчистити ще з часів війни, як то прохід від площі Ринок, 18 до вул. Староєврейської та від площі Ринок, 29 до вул. Театральної, де колись власне були пасажі – Гуттерів та Андреоллі.
Відомий всім дитячий магазин «Антошка» також був пасажем, який до радянських часів називався «Марійська галерея».
Нещодавно у центрі Львова на проспекті Свободи, 27 відкрили «Опера Пасаж» із другим виходом на вул. Леся Курбаса. Пасаж розмістився у будинку–пам’ятці архітектури XIX сторіччя. Інвестор проекту – HT Property Development – вклав у цей об’єкт близько 12 млн євро. «Опера Пасаж» – чи не єдине місце у Львові, де європейський турист та мешканець міста можуть придбати продукцію відомих у світі брендів – Roberto Cavalli, La Perla, Tom Ford, Prada, Versace, Chanel, Maurice Lacroix, Dolce&Gabbana, Brioni, Zegna, Lise Charmel та Lejaby, Roksolana Bogutska, OGGY, Chartage, Chicco, Lush та інші. Зазначу, що крамницями із вишуканим одягом та парфумами славилися львівські пасажі минулого сторіччя.
Також «Опера Пасаж» виконує соціально-культурні функції, які було закріплено за пасажами у середині XIX – початку XX ст. Тут, як колись, наводимо приклад пасажу Міколяша, в якому розміщувались два кінотеатри, галереї, численні, кав’ярні, автомобільні салони, офіси. В «Опера Пасаж»- розміщений перший в центрі міста супермаркет продуктів «Опера маркет», кілька кав’ярень, італійський піца-паста ресторан «Ля П’яца». Оскільки пасаж розташовано у пам’ятці архітектури, то інвестору проекту вдалося відреставрувати та зберегти оригінальні елементи фасаду будинку – він став окрасою міста та без перебільшення – куточком Європи у Львові.
У тому, що пасаж – це не лише місце торгівлі переконаний і голова ради Львівської обласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Андрій Салюк. За його словами, варто говорити про те, щоб при реконструкції таких будівель зберігали автентичні розписи, ліпнину. «Львів, який ми любимо – Львів XVI-XVII сторіччя розвивався саме за гроші торгівлі, ці унікальні споруди створили неповторний характер міста, який намагалися зберегти і майбутні покоління. Пасаж – це не просто місце торгівлі, а місце романтики. Згадаймо пасаж Андреоллі, де була перша у нашому місті цукерня, Міколяша. Цей дух Львова треба обов’язково зберігати – з ароматом кави, відчуттям затишку, крамницями із львівськими сувенірами. Пасажі мають стати нашою туристичною родзинкою, а не бути зразками кічу, як «Глобус» в центрі Києва», – зазначає Салюк.
Пасажі: перспектива на 20 років
Зараз у нашому місті є два проекти зі спорудження торгових центрів-пасажів: на вул. Дорошенка, 2 та відновлення пасажу Міколяша на початку вул. Коперніка.
На початку грудня 2009 року відбулися громадські слухання містобудівного обґрунтування розміщення торгово-офісного центру на вул. Дорошенка, 2 (зона ЮНЕСКО) із пасажем, який виходить на проїзд Крива Липа, де колись був відкритий пасаж Гаусмана. Проект шестиповерхової будівлі подало ТзОВ «Укрдизайнгруп». Замовник – ТзОВ «Солодка Вишиванка», яке пов’язують із дружиною екс-мера Львова Любомира Буняка. Відповідно до вимог законодавства, будівля має не лише вписуватись у сформоване архітектурне середовище, а й бути забезпеченим паркінгом. Але будівництво у цьому місці підземного паркінгу негативно сприйняли учасники громадських слухань проекту. Водночас начальник управління охорони історичного середовища Лілія Онищенко зазначила, що насправді будувати паркінг не хоче інвестор, через те, що це значно здорожує проект. Водночас під час громадських слухань свої зауваження щодо будівництва пішого проходу з вул. Дорошенка у проїзд Крива Липа, під пам’яткою архітектури, висловив керівник архітектурно-планувальної майстерні №2 інституту «Містопроект» Віталій Дубина.
Щодо пасажу Міколяша, про відновлення якого почали говорити ще наприкінці минулого сторіччя, то питання зависло у повітрі не через відсутність інвестора, а через суперечливі питання із правом власності на землю. Інвестор – ДП «Албіс Компані» з’явився ще шість років тому, проект відновлення пройшов дві містобудівні ради і погоджений ЕКОМОСом. Але реалізація його загальмувалась у наших судах.
Пасажі, за словами головного архітектора міста Юрія Криворучка, треба відновлювати ще й з того погляду, що у них можна «перемістити» життя, яким місто живе влітку: «Як колись, у пасажах можна проводити концерти, організовувати виставки, розміщувати кав’ярні. Все публічне життя можна перенести у пасажі». За словами головного архітектора, у Львові будівництво та відновлення пасажів матиме перспективу за 15-20 років, оскільки це проекти, які потребують значних капіталовкладень. Втім, на його думку, Львів має знову стати містом пасажі
http://www.zaxid.net/article/57828/ 28.01.2010